Головна » 2014 » Січень » 16 » Діагностика причин неуспішності
02:00
Діагностика причин неуспішності
До основних ознак, що визначають неуспішності учнів відносять такі:
1.Учень не може сказати, в чому труднощі задачі, намітити план її рішення, розв’язати задачу самостійно, вказати, що нового отримано в результаті її розв’язання. Учень не може відповісти на запитання за текстом, сказати, про що він із нього довідався. Ці ознаки можна виявити під час розв’язання задач, читання текстів і слухання пояснення вчителя.
2.Учень не ставить запитань стосовно суті досліджуваного, не робить спроб знайти й не читає додаткових до підручника джерел. Ці ознаки виявляються під час вирішення завдань, сприймання текстів, у ті моменти, коли вчитель рекомендує літературу для читання.
3.Учень не активний і не уважний на уроці, коли йде пошук, потрібне напруження думки, подолання труднощів. Ці ознаки можна помітити під час розв’язання задач, сприймання пояснення вчителя, в ситуації вибору за бажанням завдання для самостійної роботи.
4.Учень не реагує емоційно (мімікою, жестами) на успіх і невдачі, не може оцінити свою роботу, не контролює себе.
5.Учень не в змозі пояснити мету виконуваної вправи, сказати, на яке вона правило, не виконує приписів правила, пропускає дії, плутає їхній порядок, не може перевірити отримані результати й хід роботи. Ці ознаки виявляються під час виконання вправ, а також під час виконання дій у більш складній діяльності.
6.Учень не може відтворити визначення понять, формул, доведень, не може, викладаючи систему понять, відійти від готового тексту; не розуміє тексту, побудованого на вивченій системі понять Ці ознаки виявляються в процесі постановки учнем відповідних запитань
У даному випадку йдеться не про ті ознаки, за якими можна робити висновки про учня, а ті, що сигналізують, на якого учня й на які його дії слід звернути увагу в ході навчання, щоб попередити вірогідну неуспішність.
Основні причини неуспішності учнів:
1.Наявність прогалин у фактичних знаннях і спеціальних для даного предмета вміннях, що не дають змоги охарактеризувати істотні елементи досліджуваних понять, законів, теорій, а також здійснити необхідні практичні дії.
2.Наявність прогалин у навичках навчально-пізнавальної діяльності, які знижують темп роботи настільки, що учень не може за відведений час оволодіти необхідним обсягом знань, умінь, навичок.
3.Недостатній рівень розвитку й вихованості особистісних якостей, що не дозволяють учневі виявити самостійність, наполегливість, організованість та інші якості, необхідні для самостійного навчання.
Причини успішності поділяють на:
1)Внутрішні стосовно школяра
- Недоліки біологічного розвитку:
а)дефекти органів чуття;
б)соматичне ослаблення;
в)особливості вищої нервової діяльності, що негативно впливають на навчання;
г)психологічні відхилення.
- Недоліки психічного розвитку особистості:
а)слабкий розвиток емоційної сфери особистості;
б)слабкий розвиток волі;
в)відсутність позитивних пізнавальних інтересів, мотивів , потреб.
- Недоліки вихованості особистості:
а)недоліки в розвитку моральних якостей;
б)недоліки у ставленні особистості до вчителів, колективу, родини тощо.
в)недоліки важкого виховання.
2) Зовнішні стосовно школяра.
- Недоліки освіченості особистості:
а)прогалини в знаннях і спеціальних уміннях;
б)прогалини в навичках навчальної праці.
- Недоліки досвіду впливу школи:
а)недоліки процесу навчання, навчальних посібників тощо;
б)недоліки виховних впливів школи (вчителів, колективу, учнів тощо).
- Недоліки впливу позашкільного середовища:
а)недоліки впливу родини;
б)недоліки впливу однолітків;
в)недоліки впливу культурно-виробничого оточення.
Учні з низькою мотивацією часто задовольняються тим, щоб просто позбутися тієї чи іншої роботи.
З’ясовуючи, як саме “запалити мотиваційний вогонь” у невмотивованих учнів, важливо правильно визначити, чому вони не намагаються досягти більшого. Є багато причин цього, серед яких найголовніші такі:
Недостатня зацікавленість. Учень переконаний, що шкільна робота не є важливою і не має жодного відношення до його життя та інтересів.
Страх перед невдачею. Учень боїться опинитися у незручному становищі перед своїми товаришами та вчителями і вважає, що безпечніше, уникнути ризику і навіть не намагатися спробувати виконати роботу на високому рівні.
Хибні цінності. Учневі набагато важливіше виглядати перед своїми товаришами “крутим”, ніж компетентним й успішним у навчанні.
Навчальні проблеми. Учень намагається зрівнятися зі своїми однокласниками, які добре навчаються, однак може легко здатися після невдачі.
Недостатнє навантаження. Байдужість до шкільної роботи може бути викликана завданнями, рівень яких нижчий від рівня здібностей учня.
Потреба уваги. Учень може намагатися привернути увагу викладача й одержати підтримку від нього, вдаючи безпомічного.
Емоційне перевтомлення. За недостатнім інтересом до навчання чи невмінням зосередитися можуть стояти тривога, перевтомлення чи депресія.
Низькі очікування. Низькі академічні очікування батьків чи викладачів можуть зумовити недостатню старанність учня у досягненні успіху.
Вираження незадоволення. Низька успішність учня у школі може бути своєрідним актом протесту проти тиску з боку батьків, які вимагають надто високих результатів у навчанні.
Категорія: Методична робота | Переглядів: 478 | Додав: Admin | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]